



Сьогодні ми знову були в укритті. Але вирішили не просто чекати, а жити.
Аркуш паперу, фарби і трішки воску. Спочатку: «Та в мене нічого не виходить…», «Я не вмію малювати …»… А потім фарба розтеклась по воску, малюнок проявився сам, і на обличчях з’явилося те, що так рідко буває під час тривоги: цікавість, здивування, посмішки.
У ту мить сирена відійшла на другий план. Ми повернулися в «тут і тепер»: до кольору, до запаху фарб, до власних рук, які творять щось гарне.
Це не про вміння малювати. Це про турботу про себе. У складні часи ми маємо право знаходити для неї час. Не «коли все закінчиться», а зараз. Навіть в укритті. Навіть п’ять хвилин.
Дякую кожному, хто був у цьому колі. Ви – молодці. 
Не можемо зупинити сирену, але можемо наповнити час очікування світлом, теплом і творчістю! 
#Знамянський_Професійний_Ліцей
#Хочу_тут_вчитися
#ПТО
#ОсвітнійПростірКіровоградщини
